-
1 промайнути
( про світло) to flash, to gleam; to appear for a moment; to dart; ( про час) to fly (past, by) -
2 відбиваний
(про світло, теплоту, звук) reflected, reverberated -
3 незасліплюючий
( про світло фар) antidazzle -
4 сильний
strong; vigorous; ( мускулистий) brawny; ( потужний) powerful; (про апетит, голод) keen; ( про хворобу) severe, violent; ( про вітер) high; (про мороз, удар) hard; ( про спеку) fierce; (про дощ, удар, бурю, атаку) heavy; (про бажання, почуття) intense; ( про гнів) towering; (про вплив, аргумент) potent; ( про світло) full; ( про удар) swashing; ( про людину) robust, vigorous, lusty, sappyсильний мороз — hard frost, sharp frost, ringing frost, nipping frost
сильний шторм — heavy gale, whole gale
сильний в чомусь (тямущий) — good at…
право сильного — club ( sword) law
-
5 різкий
sharp; ( раптовий) sudden; (про холод, вітер) biting, piercing; sharp, cutting; ( про звук) acute; (про слова, критику) harsh; ( про голос) shrill; ( про світло) glaring; strong, harsh; (про людину, манери) rough, abrupt; brusque; ( про відповідь) blunt; ( про запах) pungent; strong; ( про рух) jerky; quick, energetic; ( про зміни) abrupt, drastic; suddenрізкий біль — sharp pain, pang
різкий вітер — cutting (piercing, biting, keen) wind
різкий перехід — abrupt junction, step junction
різкий поштовх — jerk, knock
різкий тон — sharp ( rough) tone
-
6 спалахувати
= спалахнути1) ( загорятися) to blaze up; ( про світло) to flash; ( про будівлю) to burst into flame2) ( раптово виникати) to break out, to burst out; ( про гнів) to flare up, to boil with anger; ( про пристрасть) to flame; ( вкриватися рум'янцем) to blush, to flushспалахувати рум'янцем — to blush ( a deep red), to flush crimson
-
7 Альберт Великий
Альберт Великий, Альберт фон Больштедт (1193, за ін. даними - 1206 чи 1207, Лавінген, Баварія - 1280) - богослов, філософ, природодослідник; ченець-домініканець, представник ортодоксальної схоластики. Канонізований католицькою церквою 1931р. Здобув титул "Doktor Universalis" за енциклопедизм знань. Сприяв поширенню аристотелізму, прокоментувавши майже всі праці Аристотеля з позицій християнської теології. Тексти А.В., успадкувавши порядок праць Аристотеля, утворюють три великі групи: тексти з логіки, фізики й етики. Написав оригінальні природознавчі трактати, в яких поєднуються дослідні знання і фантастичні уявлення. Разом із своїм учнем Томою Аквінським вів боротьбу проти єресей та схоластичних вчень Сигера Брабантського і Давида Діанського, а також заперечував інтерпретацію аристотелізму у працях Аверроеса. В космології А.В. поєднує неоплатонівське вчення про світло із Аристотелевою космологією і арабською астрологією. Етика А.В. постає як своєрідне вчення про практичний розум, який спрямовує волю і дії людини. На відміну від багатьох теологів, вчення А.В. про спасіння людської душі не збігається цілковито з метафізичним обґрунтуванням її безсмертя.[br]Осн. тв.: "Коментарі до повчань Пітера Ломбарта" (1240 - 1249); "Коментарі до Псевдо-Діонісія" (1248 - 1254); "Про єдність інтелекту" (1270 - 1280). -
8 включати
kirsetmek; yaqmaq (про світло); köçürmek (про мотор); qoymaq (про радіо) -
9 включити
kirsetmek; yaqmaq (про світло); köçürmek (про мотор); qoymaq (про радіо) -
10 відбиватися
= відбитися1) ( захищатися) to defend oneself ( against); to beat off, to repulse2) (про світло, хвилі) to be reflected; to reverberate3) ( залишати слід) to leave an imprintвідбиватися в пам'яті — to be engraved ( stamped) on one's memory
4) (позначатися, впливати) to affect, to have an affect (on); to tell (on)5) ( відламуватися) to break off, to be broken off6) ( відставати від своїх) to drop ( to fall) behind, to straggle, to become separated fromвідбиватися від рук — to get out of hand, to be incorrigible; ( про дитину) to become unmanageable
-
11 відбитий
-
12 матовий
mat; dull, dim, lustreless; ( про скло) frosted; suffused ( про світло)матовий лак — flat varnish, bastard flatting, mat lacquer
-
13 поширюватися
= поширитися1) to spread, to expand, to extend; ( про світло) to radiate, to emit; ( про вогонь) to run2) pass. to be spread (extended, expanded) -
14 потухати
= потухнути( про світло) to go out; to die out -
15 поширювати
= поширитиto spread, to widen, to extend, to expand; (ідеї, учення) to circulate, to broadcast, to disseminate; (про світло, тепло) to radiate, to diffuse, to emit -
16 розповсюджуватися
= розповсюдитисяto spread, to extend, to expand; (про світло, тепло) to radiate, to emit -
17 сліпити
( осліпляти) to blind; ( про світло) to dazzle -
18 тухнути
sönmek, sönükmek (про світло); çürümek (гнити), sasıp qalmaq -
19 просвіта/освіта
ПРОСВІТА/ОСВІТА - поширення і засвоєння наукових знань, навичок, культури взагалі. Ці терміни походять від поняття "світло" і тим самим споріднені з "метафізикою світла". Знання чи, ширше, дух як світло не є метафорою, дух - це світло в матеріальному світі. Подібну точку зору зустрічаємо і в філософії Шеллінга ("Система трансцендентального ідеалізму"). Саме цим пояснюється, що головним джерелом пізнання є зорові відчуття. Є певна відмінність між П. і О., а тому існують і два напрями їх втілення О. світа - це функція діяльності школи К. ожна людина і кожне нове покоління в певному віці проходять курс освіти, яка, отже, визначається антропологічними особливостями розвитку людини. В повному обсязі освіта поділяється на три види і періоди: початкова, середня і вища. Перша дає елементи знань, читання і письмо; друга - сукупність наукових знань про природу, суспільство і людину для орієнтації у світі; третя - зосереджує увагу на спеціалізації. На відміну від математики і музики, філософія вивчається переважно у вищій школі, хоча елементи її можуть подаватися і в середній, в курсах суспільствознавства. Відомі спроби читати філософію і в середній школі. Так, Гегель в нюрнберзький період свого життя і діяльності (1808 - 1816) читав у гімназії "Філософську пропедевтику", в яку входили головні поняття його вчення. Освіта і є засвоєння культури, в тому числі і філософської, в школах, гімназіях, вузах. П. має дещо інший характер Ц. е - освіта не поколінь, а цілих народів у певні періоди розвитку. Такі періоди називають Просвітництвом і звичайно згадують при цьому вік Просвітництва у Франції (XVIII ст.) як антифеодальну ідеологію та філософію. Але Просвітництво, як і Відродження, може бути у кожного народу. Так, в Стародавній Греції його функцію виконували софістика і софісти (філософи, ритори); в Стародавньому Римі домінуючою формою була популярна філософія (Сенека, Ціцерон, Епіктет та ін.); у Новий час - філософія просвітників XVII - XVIII ст. у Франції, Англії, Німеччині. Оскільки мета просвіти - сформувати певний світогляд в широких колах народу чи інтелігенції, така філософія набуває популярного і утилітарного характеру. Шпет ("Нарис розвитку російської філософії") розробив концепцію, згідно з якою в Росії і Україні вона завжди була не науковим знанням, а мораллю, проповіддю, світоглядом, мала мету просвітницьку, а не творчу, ставила завдання не формувати людину, а виховувати її. Цей недолік, за Шпетом, може вважатися і її достоїнством, бо вона зверталася не стільки до абстрактних побудов, скільки до людей. Академічна філософія може виконувати освітню і просвітницьку функцію через опосередковуючі ланки - навчальні заклади, товариства знання та ін. Прикладом може бути Київська філософська школа, яку очолював Шинкарук.М. Булатов -
20 слабкий
1) weak; feeble; ( про здоров'я) delicate; slight, puny, frail, languid, slack, loose; (про звук, світло) low, faint; ( про шлунок) squeamish, queasy; ( про настойку) thin, mild; ( про пиво) small; ( про аргумент) ineffectual; ( поганенький) wishy-washyслабкий вітер — light/gentle breeze
слабкий голос — weak/small voice
слабкий пульс — weak pulse, low pulse
слабкий розчин — weak liquid, lean solution
2) ( недосконалий) poorслабкий учень — bad/backward pupil
- 1
- 2
См. также в других словарях:
світло — I а, с. 1) Промениста енергія, що випромінюється яким небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. •• Монохромати/чне сві/тло електромагнітне випромінювання однієї певної частоти. Ки/дати сві/тло на що розкривати, робити ясним,… … Український тлумачний словник
ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… … Український тлумачний словник
холодний — а, е. 1) Який має низьку або відносно низьку температуру (про повітря, вітер і т. ін.). || Який характеризується низькою температурою повітря (про клімат, погоду). || Із зниженою температурою, стійкими холодами, морозами (про певний час, пору).… … Український тлумачний словник
мерехтіти — ти/ть, недок. 1) Світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти. || Відбивати слабке, нерівне, тремтливе світло; поблискувати. || Сяяти тремтливим блиском (про очі). 2) Швидко, в юнко рухатися у чийомусь полі зору. || Коливатися,… … Український тлумачний словник
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник
падати — аю, аєш, недок. 1) Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). || Виділятися з атмосфери; осідати (про… … Український тлумачний словник
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
текти — тече/; мин. ч. тік, текла/, текло/; наказ. сп. течи/; недок. 1) Переміщати свої води в певному напрямі (про річку, струмок і т. ін.); плисти. || Рухатися своєю течією, пропливати де небудь. || Впадати (в річку, море і т. ін.). 2) Струменіти,… … Український тлумачний словник
тьмяний — а, е. 1) Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2) Без блиску, матовий. || Мутний … Український тлумачний словник
упасти — I (впа/сти), упаду/, упаде/ш, док. 1) Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. || Випасти у вигляді опадів (про сніг, дощ і т. ін.). || Виділитися з атмосфери, осісти (про туман, росу і т … Український тлумачний словник
грати — гра/ю, гра/єш, недок. 1) перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому. Впливаючи на чиї… … Український тлумачний словник
